Купівля посилання часто починається однаково: відкривається біржа, у фільтрі виставляється потрібний DR, сортування за ціною — і далі обирається майданчик, який виглядає більш-менш пристойно. На перший погляд усе логічно. Якщо сайт має DR 40, давно працює і продає розміщення за адекватні гроші, чому б не взяти? Проблема в тому, що хороший показник у SEO-сервісі ще не робить сайт хорошим донором. У двох майданчиків з однаковим DR може бути абсолютно різна органіка, різний посилальний профіль, різна кількість рекламних матеріалів і, зрештою, зовсім різна цінність посилання.
Саме тому перед розміщенням варто дивитися на сайт ширше. Не на одну цифру, а на сукупність ознак. Іноді невеликий тематичний ресурс із DR 20–25 може виглядати значно цікавіше за портал із DR 50, який роками продає сотні посилань на будь-які тематики. Нижче — вісім параметрів, які справді варто перевірити перед тим, як платити за публікацію.
1. Тематика сайту та його реальна релевантність
Починати я б радив не з DR і навіть не з трафіку. Спочатку потрібно просто відкрити сайт і подивитися, про що він узагалі.
Якщо потрібно просувати автомобільний ресурс, то логічними донорами будуть автомобільні медіа, новинні сайти з окремою авто-рубрикою, ресурси про страхування, дороги, право, техніку, пальне, логістику. Посилання із сайту про садівництво або кулінарію може бути технічно абсолютно нормальним, але питання в іншому: наскільки природно воно там виглядатиме і яке тематичне оточення матиме сторінка.
При цьому не варто розуміти релевантність надто буквально. Для статті про штрафи за порушення ПДР хороший загальнонаціональний новинний ресурс може бути не гіршим за невеликий автомобільний блог. Для матеріалу про ціни на пальне підійдуть економічні та регіональні медіа. Для огляду електромобіля — технологічний сайт. Важливо, щоб між темою вашої сторінки, публікацією на донорі та самим сайтом існував зрозумілий зв'язок.
Найгірший варіант — портал «про все», де сьогодні виходить стаття про кредити, через годину про лікування грибка, потім про казино, а ввечері — матеріал про вибір зимових шин. Навіть високий DR такого ресурсу не повинен автоматично робити його хорошим донором.
2. Органічний трафік і, що ще важливіше, його динаміка
Другий показник, який я перевіряю одним із перших, — органічний трафік. Саме він часто швидше за будь-які красиві метрики показує, чи бачить Google цінність у сайті.
Не обов'язково шукати донорів із сотнями тисяч відвідувачів на місяць. Для вузької тематики навіть кілька тисяч стабільного пошукового трафіку можуть бути хорошим показником. Набагато важливіше зрозуміти, звідки цей трафік узявся і що з ним відбувалося протягом останнього року.
Наприклад, сайт має 20 тисяч органічного трафіку. На перший погляд усе чудово. Але якщо відкрити графік і побачити, що ще три місяці тому було 150 тисяч, а зараз лінія продовжує падати, ситуація вже виглядає інакше. Причина може бути невинною — сезонність або втрата кількох великих запитів. А може виявитися, що Google сильно знизив видимість ресурсу після масового розміщення слабких матеріалів.
Зворотна ситуація теж показова. Сайт має відносно невеликий трафік, але протягом шести місяців він повільно й стабільно зростає, збільшується кількість ключових слів і сторінок, що ранжуються. Такий донор часто цікавіший, ніж великий ресурс, який поступово втрачає органіку.
Тому я б дивився не лише на цифру «Traffic», а й на графік за 6–12 місяців, кількість органічних ключів і те, які сторінки реально отримують переходи.
3. Чи індексуються сторінки сайту
Цей пункт здається очевидним, але його регулярно пропускають.
Перед купівлею посилання потрібно переконатися, що Google нормально індексує матеріали на донорі. Адже можна заплатити за чудову статтю на сайті з високим DR, але якщо нові публікації місяцями не потрапляють в індекс, користі від такого розміщення буде значно менше.
Перевіряти варто не лише головну сторінку. Відкрийте кілька останніх статей, скопіюйте їхні заголовки або URL і подивіться, чи знаходить їх Google. Особливо цікаві свіжі матеріали за останні тижні. Якщо сайт публікує по 30 статей на день, але в пошуку знаходиться лише невелика частина з них, це привід поставити власнику майданчика кілька запитань.
Звичайно, оператор site: не є повною заміною Search Console і не показує абсолютно всі проіндексовані сторінки. Але для швидкої перевірки стороннього ресурсу цього часто достатньо, щоб помітити очевидні проблеми.
Ще один момент — кількість індексованих сторінок у порівнянні з розміром сайту. Якщо перед вами великий новинний портал із десятирічною історією, але Google бачить лише кілька сотень URL, я б точно спочатку розібрався, чому так.
4. Якість посилального профілю самого донора
Високий DR може виглядати переконливо, але важливо зрозуміти, звідки він узявся.
Якщо на сайт посилаються тематичні медіа, реальні компанії, каталоги, державні ресурси, університети, форуми, інші живі сайти — це одна історія. Якщо більшу частину профілю становлять дивні домени, автоматично створені сторінки, мережі сайтів або тисячі посилань із кількох майданчиків — зовсім інша.
Тому варто відкрити список referring domains і хоча б швидко переглянути верхню частину. Не треба аналізувати тисячу доменів вручну. Часто вже перші 20–30 результатів дають непогане уявлення про те, як формувався профіль.
Корисно також подивитися, чи не було різких стрибків кількості доменів. Коли ресурс роками мав 200–300 реферальних доменів, а за місяць отримав ще п'ять тисяч, це не обов'язково означає маніпуляцію. Можливо, якийсь матеріал став вірусним. Але такий стрибок точно варто перевірити.
Саме тут часто стає зрозуміло, чому два сайти з однаковим DR насправді мають зовсім різну якість.
5. Скільки сайтів донор сам лінкує назовні
Цей параметр особливо важливий для біржових майданчиків.
Уявімо два ресурси з приблизно однаковими показниками. Перший за кілька років поставив зовнішні посилання на 300–400 доменів. Другий активно продає розміщення і вже посилається на 10 тисяч різних сайтів. Формально обидва можуть мати хороший DR, нормальну індексацію і навіть трафік. Але характер цих ресурсів явно відрізняється.
Ahrefs при розрахунку Domain Rating також враховує, на скільки інших доменів посилається сайт. Домен із нижчим DR, який посилається лише на невелику кількість сайтів, інколи може передавати більше умовної «ваги», ніж дуже сильний домен, який лінкує на величезну кількість ресурсів. Тобто сама цифра DR без контексту мало що вирішує.
Окремо я завжди дивився б на тематику вихідних посилань. Якщо нормальний автомобільний або новинний сайт раптом масово посилається на казино, ставки, сумнівні кредити, фарму й десятки випадкових комерційних проєктів, це серйозний мінус.
Особливо якщо такі матеріали становлять значну частину всього нового контенту.
6. DR і UR: корисні показники, але не вирок
Domain Rating зручний саме тому, що дозволяє швидко порівняти багато сайтів між собою. Ahrefs оцінює DR за шкалою від 0 до 100 як відносну силу посилального профілю домену. Але оцінювати якість майданчика лише за DR неправильно. Крім нього потрібно дивитися на органічний трафік, якість посилань, кількість вихідних доменів, контент і тематичну відповідність.
Тому правило «беремо тільки DR 30+» я не вважаю універсальним.
Наприклад, тематичний сайт із DR 22, стабільним пошуковим трафіком, хорошими матеріалами та невеликою кількістю рекламних публікацій може виявитися цікавішим за DR 45, який продає десятки статей щодня. Особливо якщо перший ресурс реально читають люди, а другий існує переважно як майданчик для розміщення SEO-посилань.
Є ще URL Rating — показник конкретної сторінки. Це теж потрібно розуміти. DR характеризує домен у цілому, а UR — силу посилального профілю окремого URL. Нова стаття на сильному домені спочатку може мати майже нульовий UR, якщо на неї ніхто не посилається і вона погано пов'язана внутрішніми посиланнями з іншими сторінками сайту.
Тому я використовую DR швидше як фільтр і орієнтир, але ніколи не як єдиний аргумент для покупки.
7. Історія домену
Сайт сьогодні може виглядати абсолютно нормально, але п'ять років тому на цьому ж домені могло бути казино, китайський інтернет-магазин або взагалі сторінка-заглушка.
Перевірка історії займає кілька хвилин. Достатньо подивитися старі версії ресурсу через вебархів і звернути увагу, чи не змінювалася тематика радикально.
Зміна дизайну, власника або навіть напрямку бізнесу сама по собі не проблема. Сайти розвиваються. Інша справа, коли домен із багаторічною історією в одній тематиці перестав існувати, його купили через кілька років і запустили на ньому новий «інформаційний портал» лише тому, що в домену вже був сильний посилальний профіль.
Такі ресурси нерідко мають красиві SEO-метрики. Саме тому на біржі вони виглядають особливо привабливо. Але купувати посилання лише через успадкований DR я б не поспішав.
Іноді корисно також подивитися старі сторінки, які отримували найбільше зовнішніх посилань. Якщо весь авторитет домену тримається на давно видаленому матеріалі, а сучасний сайт майже не має нічого спільного з його минулим, це також потрібно врахувати.
8. Якою буде сама сторінка з вашим посиланням
Останній пункт часто недооцінюють найбільше.
Можна знайти чудовий домен із хорошими показниками, заплатити за статтю і в результаті отримати сторінку, яка лежить у розділі «Партнерські матеріали», не виходить на головну, не має внутрішніх посилань, не потрапляє в рубрики і фактично стає сиротою всередині великого сайту.
Зовсім інша ситуація, коли матеріал з'являється у звичайній тематичній категорії, отримує анонс на головній або сторінці рубрики, має посилання з інших матеріалів і залишається в нормальній структурі сайту після того, як перестає бути новим.
Тому перед оплатою я б запитував не лише «dofollow чи nofollow?». Набагато корисніше знати, де саме буде розміщена стаття, чи з'явиться вона у стрічці, чи залишиться URL постійним, чи потрапить сторінка в sitemap, чи є на сайті автоматична внутрішня перелінковка і чи не закривають рекламні публікації від індексації.
Важливий і сам текст. Стаття на 2000–3000 знаків, написана лише для того, щоб вставити анкор, навряд чи стане сильною сторінкою. Нормальний матеріал має закривати певне питання, відповідати тематиці донора й бути корисним його аудиторії. Тоді й посилання всередині виглядає логічно, а не як чужорідний елемент.
До речі, якщо йдеться саме про оплачене розміщення, варто пам'ятати про правила Google. Компанія відносить купівлю посилань для маніпулювання позиціями до link spam і рекомендує для рекламних та спонсорських посилань використовувати rel="sponsored" або nofollow. Тому сама наявність dofollow у прайсі майданчика ще не означає, що це автоматично найкращий або безризиковий варіант.
Як швидко перевірити донора перед оплатою
Якщо немає часу на великий аудит, можна пройтися хоча б коротким чеклістом:
чи відповідає сайт тематиці вашого проєкту;
чи має він стабільний органічний трафік;
чи не падає трафік протягом останніх місяців;
чи нормально індексуються нові публікації;
хто посилається на сам сайт;
на яку кількість доменів він посилається назовні;
чи немає серед нових матеріалів великої кількості очевидно продажних статей;
яка історія домену;
де саме буде розміщена ваша стаття і як вона буде пов'язана з іншими сторінками сайту.
На практиці така перевірка займає значно менше часу, ніж здається. Після кількох десятків проаналізованих сайтів більшість сумнівних донорів починаєш помічати ще до того, як відкрив Ahrefs.
Замість висновку
Хороший донор — це не сайт із певною цифрою DR. Це ресурс, який сам нормально почувається в пошуку, має зрозумілу тематику, живу історію, якісний посилальний профіль і не перетворений на конвеєр із продажу статей.
Саме тому не варто автоматично відмовлятися від майданчика лише через DR 20–25 і так само не варто автоматично купувати розміщення на DR 50–60. Метрика допомагає швидко відфільтрувати варіанти, але остаточне рішення краще приймати після перевірки всього сайту.
І ще один момент. Якщо бюджет обмежений, я б скоріше обрав кілька різних якісних тематичних донорів із нормальним трафіком, ніж витратив усю суму на один ресурс тільки через високе значення DR. Посилальний профіль будується не цифрами в таблиці. За кожним посиланням усе одно стоїть конкретний сайт, конкретна сторінка і конкретний контекст, у якому це посилання з'явилося.
